№ 12/2019

№ 12/2019

Fìnansi Ukr. 2019 (12): 7–19https://doi.org/10.33763/finukr2019.12.007

ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

БІЛОРУС Олег Григорович ¹

¹ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0003-0731-5649

Стратегічна альтернатива ХХІ століття: конвергентно-синергетичний ноосферний співрозвиток

У статті з позицій економічної глобалістики і ноосферистики досліджу-
ються проблеми трансформаційного історичного переходу і формування системи
конвергентно-синергетичного співрозвитку. Розкриваються ґенеза і сутність, пе-
редумови та закономірності становлення й подальших перетворень всесвітніх
масштабних тенденцій випереджального поширення обігу грошових, нематеріаль-
них, віртуальних активів у контексті специфічного цивілізаційного устрою,
пов’язаного з процесами фінансіалізації. Обґрунтовано наукове передбачення про
еволюційне заміщення глобального фінансового капіталу інтелектуально-ноос-
ферним, який стане базою синергетичного і солідаризованого всеохоплюючого
співрозвитку та великої конвергенції. Така альтернатива постіндустріальному фі-
нансовому глобалізму поступово набуває меж транзитивного етапу змін від сучас-
ної фінансової до майбутньої ноосферної цивілізації ІІІ тисячоліття.

Ключові слова:глобальний фінансовий капітал, глобальна фінансова цивілізація, закон глобальної конвергенції, закон синергетики глобального співрозвитку, гло- бальний інтелектуальний (ноосферний) капітал, система постіндустріального фі- нансового глобалізму.

JEL: F63, F65, G01

Білорус О. Г. Стратегічна альтернатива ХХІ століття: конвергентно-синергетичний ноосферний співрозвиток / О. Г. Білорус // Фінанси України. - 2019. - № 12. - C. 7-19.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 7 - 19)

Завантажити

Завантажень : 49

1. Vernadsky V. I. A few words about the noosphere. The progress of modern biology. 1944. Vol. 18, No. 2. P. 113–120.
2. Vernadsky V. I. The biosphere and the noosphere. American Scientist. 1945. Vol. 33, No. 1. P. 1–12.
3. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление. Философские мысли натуралиста. М. : Наука, 1988. 520 с.
4. Леруа Э. Догмат и критика = Dogme et critique : пер. с фр.. Изд. 2-е, [репр.]. М. : Либро­ком, 2011. 336 с.
5. Teilhard de Chardin P. The Phenomenon of Man. New York: Harper& Row, 1959. 312 р.
6. Dow S. Mainstream economic methodology. Cambridge Journal of Economics. 1997. Vol. 21 (1). P. 73–93.
7. Cedrini, M.,  Fontana M. Just another niche in the wall? How specialization is changing the face of mainstream economics. Cambridge Journal of Economics. 2018. Vol. 42 (2). P. 427–451. URL: doi.org/10.1093/cje/bex003.
8. Koutsobinas T. Structural dualism, socio-evolutionary reproduction and the transformation of orthodoxy and heterodoxy in economics. Journal of Economic Methodology. 2019. Vol. 26, Iss. 4. P. 327–346. URL: doi.org/10.1080/1350178X.2019.1596294.
9. Dequech D. Post Keynesianism, Heterodoxy and Mainstream Economics. Review of Political Economy. 2012. Vol. 24, Iss. 2. P. 353–368. URL: 10.1080/09538259.2012.664364.
10. Бек У. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична економія / пер. з нім. О. Юдіна. Київ : Ніка-Центр, 2011. 408 с.
11. Stokes K. Man and the Biosphere: Toward a Coevolutionary Political Economy. New York : Routledge. 1994. 336 р. URL: doi.org/10.4324/9781315487052.
12. LaRouche L. H. The Economics of the Noоsphere. Washington, D. C. : EIR News Services, Inc. 2001. 329 р.
13. Гальчинський А. Політична нооекономіка: начала оновленої парадигми економічних знань. Київ : Либідь, 2013. 472 с.
14. Гальчинський А. Політична нооекономіка. Економічна теорія. 2015. № 3. С. 43–55.
15. Білорус О. Г. Постіндустріальна світосистема глобалізму чи глобальна ноосферна економіка? Економiчний часопис – XXI. 2013. № 5-6. С. 100–101.
16. Baldwin R. The Great Convergence: Information Technology and the New Globalization. Cambridge, Massachusetts : Belknap Press of Harvard University Press, 2016. 344 p.
17. Білорус О. Г., Гаврилюк О. В. Фінансова глобалізація: парадигмальні зрушення й ризики. Фінанси України. 2013. № 7. С. 7–17.
18. Козюк В. В. Макрофіскальні фактори глобальної нестабільності. Фінанси України. 2014. № 3. С. 8–22.
19. Білорус О. Г. Глобальна структурна криза та трансформації фінансової світ-системи. Фінанси України. 2014. № 4. С. 32–45. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2014_4_4.
20. Мярковський А. І. Перспективи вдосконалення фінансового регулювання в Україні: глобальні виклики. Фінанси України. 2014. № 5. С. 7–19. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2014_5_3.
21. Білорус О. Г. Гіперфінансіалізація світової економіки та її глобальні проблеми й наслідки. Фінанси України. 2014. № 10. С. 24–31; № 12. С. 32–41.
22. Гаврилюк О. В. Геоекономічні й фінансові інструменти та наслідки глобальної кон­фронтації. Фінанси України. 2014. № 11. С. 48–74.
23. Білорус О. Г. Політекономія світ-системи фінансово-економічного глобалізму: нові тенденції та закономірності розвитку глобального фінансового сектору. Фінанси України. 2015. № 5. C. 7–15; № 6. С. 7–14.
24. Білорус О. Г. Структурна трансформація глобального капіталу та гіперфінансіалізація відтворювальних процесів. Фінанси України. 2016. № 1. С. 7–19.
25. Гаврилюк О. В. Тенденції антикризової модернізації інституціональної структури міжнародних фінансів. Фінанси України. 2016. № 2. С. 7–27.
26. Єфименко Т. І.,  Гасанов С. С. Вагомий успіх української наукової школи глобалістики. Фінанси України. 2018. № 10. С. 128–130. URL: doi.org/10.33763/finukr2018.10.128.
27. Білорус О. Г. Проблеми глобального управління в умовах світової фінансової цивілізації. Фінанси України. 2019. № 1. С. 10–17. URL: doi.org/10.33763/finukr2019.01.010.
28. Ханин И. Г. Вопросы ноосферного развития экономики и познания. Днепр : Новая идеология, 2018. 379 с.
29. Белорус О. Г., Власов В. И., Гриценко А. А. Глобальная конвергентно-сетевая финансовая экономика. Lambert Academic Publishing, 2018. 632 c.
30. Глобальна конвергентно-мережева фінансова економіка / О. Г. Білорус, В. І. Власов, А. А. Гриценко, Т. І. Єфименко. Globe Edit, 2019. 608 с.
31. Поляков М. В. Економіка знань: сутність, детермінанти, глобальний ландшафт : монографія. Дніпро : Нова ідеологія, 2018. 688 с.
32. Федулова Л. І. Економіка знань / Ін-т екон. та прогнозув. Київ 2009. 600 с.
33. Никитенко П. Г. Ноосферная экономика и социальная политика. Минск: Белорусская наука, 2006. 478 с.
34. Гасанов С. С. Структурні трансформації економіки і державні фінанси: проблеми методо­логії, теорії, економічної політики : монографія. Київ : ДННУ “Акад. фін. управління”, 2012. 352 с.
35. Гасанов С. С. Дослідження і розробки (R&D) у структурі національної економіки: методологія міжнародних порівнянь. Наукові праці НДФІ. 2018. № 3. С. 5–17. URL: doi.org/10.33763/npndfi2018.03.005.
36. Поляков М. В. Ноосферный подход к развитию познания и хозяйства : монография / Ассоциация “Ноосфера”. 2017. 141 с.
37. Михайловська О. В. Синергетична парадигма розвитку світової економіки : монографія. Київ : ІСЕМВ НАН України, 2012. 401 с.
38. Проді Р. Задум об’єднаної Європи. Київ : КІС, 2002. 141 с.
39. Харарі Ю. Н. 21 урок для ХХІ століття. Київ : Book Chef, 2018. 416 с.
40. Вірченко В. В. Інтелектуальна власність: теоретичні витоки та економічні імперативи розвитку : монографія. Київ : Ліра-К, 2018. 488 с.