№ 11/2022

№ 11/2022

Fìnansi Ukr. 2022 (11): 113–125https://doi.org/10.33763/finukr2022.11.113

МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

ПАВЛЮК Клавдія Василівна¹, БАРТОШ Сергій Володимирович²

¹ДННУ “Академія фінансового управління”
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-9495-6630
²ДННУ “Академія фінансового управління”
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-9491-991X

Сучасні підходи до бюджетної децентралізації

Вступ. Децентралізація в Україні, новий етап якої розпочався у 2014 р., зокрема щодо перерозподілу повноважень і фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи, відіграла позитивну роль у забезпеченні життєдіяльності громад в умовах воєнного стану після початку повномасштабної російської агресії.
Проблематика. У вітчизняній науковій думці увага приділяється зазвичай або прикладним аспектам бюджетної (фіскальної, фінансової) децентралізації, або аналізу класичних праць представників першого та другого поколінь фіскальної децентралізації. Водночас будь-які практичні заходи потребують вивчення теоретичних засад, у т. ч. тих, котрі розроблялися протягом десятиліть і тих, що набули розвитку останніми роками.
Мета – узагальнення напрацювань зарубіжних учених із фіскальної децентралізації, які охоплюють перше і друге покоління теорій, а також стосуються актуальних наразі питань.
Методи. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, групування, узагальнення тощо.
Результати. Здійснено аналіз теорій фіскальної децентралізації першого та другого покоління, зокрема в аспектах підвищення підзвітності й прозорості системи уряду, збалансованого (централізованого й децентралізованого) надання місцевих суспільних благ, впливу ендогенних і екзогенних факторів на її загальний ефект, теорії суспільного вибору та ін. Розглянуто питання фіскальної децентралізації, що є предметом досліджень науковців наразі: вплив на економічне зростання і людський розвиток, залежність позитивного ефекту від якості інституційного середовища, роль в антикризовому регулюванні, співвідношення переваг і недоліків у країнах із розвинутими економіками, нових індустріальних країнах та країнах, що розвиваються.
Висновки. Сформувався певний консенсус учених щодо позитивного впливу децентралізованих систем, упроваджених у всьому світі за останні кілька десятиліть, на соціально-економічний розвиток і зростання економіки, особливо за умови належного обґрунтування відповідних реформ. Водночас вплив на людський розвиток є неоднозначним і залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Обов’язковою умовою успішного перебігу фіскальної децентралізації є достатньо висока якість інституційного середовища. У централізованих країнах, котрі характеризуються доволі жорстким механізмом економічного регулювання, фіскальна децентралізація не тільки можлива, а й зумовлює позитивні наслідки, хоча вони не завжди збігаються з результатами країн із ліберальними економіками. Фіскальна децентралізація виправдовує себе в надзвичайних ситуаціях, що підтверджує приклад України після початку повномасштабної російської агресії, коли громади проявили спроможність швидко реагувати на внутрішні та зовнішні виклики, зокрема прийняли і задовольнили нагальні потреби кількох мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Ключові слова:бюджетна (фіскальна) децентралізація, теорії бюджетної (фіскальної) децентралізації першого та другого покоління, вплив бюджетної (фіскальної) децентралізації на економічне зростання та людський розвиток, переваги і недоліки бюджетної (фіскальної) децентралізації

JEL: B26, H77

Павлюк К. В. Сучасні підходи до бюджетної децентралізації / К. В. Павлюк, С. В. Бартош // Фінанси України. - 2022. - № 11. - C. 113-125.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 113 - 125)

Завантажити

Завантажень : 107

1. Oates W. E. Toward a second-generation theory of fiscal federalism. Journal of International Tax and Public Finance. 2005. Vol. 12. P. 349–373. URL: doi.org/10.1007/s10797-005-1619-9.
2. Tiebout C. M. A pure theory of local expenditures. Journal of Political Economy. 1956. Vol. 64, No. 5. P. 416–424. URL: doi.org/10.1086/257839.
3. Musgrave R. A. The Theory of Public Finance – A Study in Public Economy. New York: McGraw-Hill, 1959.
4. Oates W. E. Fiscal Federalism. New York : Harcourt Brace Jovanovich, 1972.
5. Olson M. The principle of ‘fiscal equivalence’: the division of responsibilities among different levels of government. American Economic Review. 1969. Vol. 59, No. 2. P. 479–487.
6. Brennan G., Buchanan J. M. The Power to Tax – Analytical Foundations of a Fiscal Constitution. Cambridge: Cambridge University Press, 1980.
7. Hankla Ch. R. When is fiscal decentralization good for governance? Publius: Journal of Federalism. 2009. Vol. 39, Iss. 4. P. 632–650. URL: doi.org/10.1093/publius/pjn034.
8. Besley T., Coate S. Centralized versus decentralized provision of local public goods: a political economy approach. Journal of Public Economics. 2003. Vol. 87, Iss. 12. P. 2611–2637. URL: doi.org/10.1016/S0047-2727(02)00141-X.
9. Lockwood B. Distributive politics and the costs of centralisation. Review of Economic Studies. 2002. Vol. 69, Iss. 2. P. 313–337. URL: doi.org/10.1111/1467-937X.00207.
10. Petchey J., Levtchenkova S. The welfare effects of fiscal equalisation in a federal economy with factor mobility and strategic behaviour. Mimeo, School of Economics and Finance, Curtin University, 2002.
11. Wagner R. Fiscal Sociology and the Theory of Public Finance: An Exploratory Essay. Cheltenham : Edward Elgar, 2007. URL: doi.org/10.4337/9781781951354.
12. Arif U., Ahmad E. A Framework for Analyzing the Impact of Fiscal Decentralization on Macroeconomic Performance, Governance and Economic Growth. The Singapore Economic Review. 2020. Vol. 65 (01). P. 3–39. URL: doi.org/10.1142/S0217590818500194.
13. Hungn T., Thanh S. D. Fiscal decentralization, economic growth, and human development: Empirical evidence. Cogent Economics & Finance. 2022. Vol. 10, Iss. 1. URL: doi.org/10.1080/23322039.2022.2109279.
14. Szarowská I. Does Fiscal Decentralization Matter for Economic Development? Case of the Czechia. Journal of Eastern Europe Research in Business and Economics. 2022. URL: doi.org/10.5171/2022.856279.
15. Neyapti B. Fiscal decentralization, fiscal rules and fiscal discipline. Economics Letters. 2013. Vol. 121, Iss. 3. P. 528–532. URL: doi.org/10.1016/j.econlet.2013.10.006.
16. Nakatani R., Zhang Q., Garcia Valdes I. Fiscal Decentralization Improves Social Outcomes When Countries Have Good Governance. Working Paper. 2022. Iss. 111. URL: doi.org/10.5089/9798400211768.001.
17. Fiscal decentralization in times of financial crises / D. Bartolini, A. Sacchi, S. Salotti, R. Santolini. CESifo Economic Studies. 2018. Vol. 64 (3).P. 456–488. URL: doi.org/10.1093/cesifo/ifx008.
18. Foremny D., Sacchi A., Salotti S. Decentralization and the duration of fiscal consolidation: Shifting the burden across layers of government. Public Choice. 2017. Vol. 171 (3-4). P. 359–387. URL: doi.org/10.1007/s11127-017-0441-0.
19. Canavire-Bacarreza G., Martinez-Vazquez J., Yedgenov B. Identifying and disentangling the impact of fiscal decentralization on economic growth. World Development. 2020. Vol. 127. URL: doi.org/10.1016/j.worlddev.2019.104742.
20. Fiscal Decentralization / World Bank. URL: web.worldbank.org/archive/website01061/WEB/0__CO-11.HTM.
21. Conceptual principles of budget decentralization strategy development in Ukraine / S. Chimshit, L. Golovkova, I. Grabovskii, A.Yakymova. Journal of European Economy. 2020. Vol. 19, No. 2. Р. 315–340. URL: doi.org/10.35774/jee2020.02.315.
22. Slyusarchuk  O., Kryshtof  N., Doronina I. Financial decentralization in context of reforming inter-budgetary relations: quantitative dimensions and indicators. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2021. No. 1. P. 143–154. URL: doi.org/10.32886/instzak.2021.01.14.
23. Dixon G., Hakim D. Chapter 9. Making Indonesia's budget decentralization work: The challenge of linking planning and budgeting at the local level. The Many Faces of Public Management Reform in the Asia-Pacific Region (Research in Public Policy Analysis and Management, Vol. 18) / ed. by C. Wescott, B. Bowornwathana, L. R. Jones. Bingley : Emerald Group Publishing Limited, 2009. P. 207–245. URL: doi.org/10.1108/S0732-1317(2009)0000018011.
24. Bird R. Intergovernmental fiscal relations: universal principles, local applications. Working Paper. 2000. No. 00-2. International Studies Program, Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University.
25. Shah A. Expenditure Assignment. Intergovernmental Fiscal Relations and Local Financial Management Program. Washington, DC : World Bank, 2004.
26. Martinez-Vazquez J. The assignment of expenditure responsibilities. Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University, 2001.
27. Vo D. Fiscal decentralisation indices: a comparison of two approaches. Rivista di diritto finanziario e scienza delle finanze. 2008. Vol. LXVII (3, I). P. 295–323.
28. Qian Y.; Weingast B. R. Federalism as a commitment to preserving market incentives. Journal of Economic Perspectives. 1997. Vol. 11, No. 4. P. 83–92. URL: doi.org/10.1257/jep.11.4.83.
29. Tanzi V. Fiscal Federalism and Decentralization: А Review of Some Efficiency and Macroeconomic Aspects. 1996. URL: www.mef.gob.pe/contenidos/pol_econ/documentos/Fiscal_Federalism_Decentralization.pdf.
30. Shah A. Fiscal decentralization and macroeconomic management. International Tax and Public Finance. 2006. Vol. 13 (4). P. 437–462. URL: doi.org/10.1007/s10797-006-8948-1.
31. Martinez-Vazquez J., McNab R. M. Fiscal Decentralization and Economic Growth. World Development. 2003. Vol. 31, Iss. 9. P. 1597–1616. URL: doi.org/10.1016/S0305-750X(03)00109-8.
32. Weingas R. Second generation fiscal federalism: The implications of fiscal incentives. Journal of Urban Economics. 2009. Vol. 65, Iss. 3. P. 279–293. URL: doi.org/10.1016/j.jue.2008.12.005.
33. Chandra P., Jha. Theory of Fiscal Federalism: An Analysis. 2012. URL: mpra.ub.uni-muenchen.de/41769/.