№ 6/2023

№ 6/2023

Fìnansi Ukr. 2023 (6): 112–126https://doi.org/10.33763/finukr2023.06.112

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ДИБА Михайло Іванович¹, ГЕРНЕГО Юлія Олександрівна²

¹ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0003-2007-9572
²ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Research ID : http://www.researcherid.com/rid/54148192200
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-4929-0411

Вуглецеві кредити та офсети в контексті державної політики сталого розвитку

Вступ. Подолання коронавірусної кризи дало змогу спрямувати фокус органів влади на глобальні питання сталого відновлення, які безпосередньо пов’язані з так званим зеленим курсом та переходом до низьковуглецевої економіки. На міжнародному рівні в рамках Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) реалізовано низку ініціатив, які визначають важливість скорочення викидів парникових газів на планеті, в тому числі вуглекислого газу (CO2). B державної підтримки та залучення прогресивних фінансових інструментів із метою розвитку пріоритетів низьковуглецевої економіки.
Проблематика. Оцінка перспектив розвитку вуглецевих кредитів та офсетів у контексті розширення спектра монетарних і фіскальних інструментів державного регулювання сталого розвитку.
Мета – обґрунтування сутнісних характеристик вуглецевих кредитів та офсетів з метою надання пропозицій щодо використання зарубіжного досвіду для створення дієвого державного механізму, покликаного стимулювати їх застосування для відбудови економіки України, а саме якісного відновлення, спираючись на збереження належного рівня екологічної, соціальної та управлінської складових, стимулювання фінансування відповідних проєктів та програм.
Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент-) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій і систематизації, системно-структурного аналізу, методи експертних, індексний і групування.
Результати. Досліджено сучасне середовище сталого розвитку, розглянуто стан та потенціал популяризації вуглецевих кредитів і офсетів на шляху до стійкого розвитку, перспективи та інструменти розбудови ринку цих інструментів. Наголошено на етапах формування ринку вуглецевих кредитів. Зроблено акцент на можливостях взаємодії між його учасниками. З огляду на розширення практичного застосування вуглецевих кредитів підкреслено відмінності між ними й офсетами. Проаналізовано прогнози розвитку глобального ринку вуглецевих кредитів та офсетів. Розглянуто фіскальні інструменти впливу на відповідному європейському ринку, що дало змогу оцінити прикладні аспекти їх використання, зокрема для відновлення економіки України.
Висновки. Вуглецеві кредити є своєрідним активом, а саме дають змогу визначити права на викиди вуглецевих газів. Натомість, вуглецеві офсети мають “пасивну” природу, адже репрезентовані одиницями, які підтверджують можливість скорочення цих викидів. Щорічне зростання обсягів вуглецевих кредитів та офсетів у світі зумовлює потребу в посиленні системи державного регулювання процесів, які відбуваються на ринку. Відповідно, відбувається інтеграція інструментів монетарної та фіскальної політики в систему управління викидами парникових газів у різних сферах господарювання. Відновлення економіки України потребує реалізації якісно нової політики сталого розвитку. Зокрема, варто скористатися доволі успішним досвідом стимулювання застосування вуглецевих кредитів та офсетів. Вирішальне значення для розвитку ринку матимуть система ціноутворення та заходи фіскальної політики (регулювання розміру оподаткування викидів вуглецю). Цей напрям досліджень заслуговує на увагу вітчизняних учених та практиків, що сприятиме відбудові й посиленню конкурентних позицій національної економіки на міжнародних ринках.

Ключові слова:вуглецеві кредити та офсети, інструменти фіскальної політики, оподаткування вуглецю, зелені інвестиції, відбудова економіки

JEL: G21, G23, G24, H53, Q20, Q50

Диба М. І. Вуглецеві кредити та офсети в контексті державної політики сталого розвитку / М. І. Диба, Ю. О. Гернего // Фінанси України. - 2023. - № 6. - C. 112-126.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 112 - 126)

Завантажити

Завантажень : 72

1. Lugo-Morin D. R. Global Future: Low-Carbon Economy or High-Carbon Economy? World. 2021. Vol. 2, Iss. 2. P. 175–193. URL: doi.org/10.3390/world2020012.
2. What is changing in the EU carbon market? / Climate trade. 2023. January 24. URL: climatetrade.com/what-is-changing-in-the-eu-carbon-market/.
3. Геєць В. М. Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку. Вісник НАН України. 2022. № 3. С. 8–17. URL: doi.org/10.15407/visn2022.03.008.
4. Підтримка уряду України щодо оновлення Національного визначеного внеску / ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”. URL: www.ebrd.com/ukraine-es-ukr.pdf.
5. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року : постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#Text.
6. Гордійчук Д. Україна представила план відновлення на $750 мільярдів: як виглядатиме повоєнна відбудова. Економічна правда. 2022. 4 лип. URL: www.epravda.com.ua/news/2022/07/4/688833/.
7. Диба М. І., Гернего Ю. О., Шкода Т. Н. Потенціал фінансування відбудови економіки України з врахуванням критеріїв ESG. Фінанси України. 2022. № 7. C. 57–69. URL: doi.org/10.33763/finukr2022.07.057.
8. What are the Sustainable Development Goals? UNDP. URL: www.undp.org/sustainable-development-goals.
9. Dyba M., Maciaszczyk P., Gernego Iu. Strategies of Human Development in the Context of Global Digital Change. Economic Studies journal, Bulgarian Academy of Sciences – Economic Research Institute. 2019. Vol. 28, Iss. 5. P. 10–24.
10. Kono J., Ostermeyer Y., Wallbaum H. Investigation of regional conditions and sustainability indicators for sustainable product development of building materials. Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 196. P. 1356–1364. URL: doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.06.057.
11. Chen T.-L., Hsu H.-M., Pan S.-Yu., Chiang P.-C. Advances and challenges of implementing carbon offset mechanism for a low carbon economy: The Taiwanese experience. Journal of Cleaner Production. 2019. Vol. 239. 117860. URL: doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.117860.
12. Bumpus A., Liverman D. Accumulation by Decarbonisation and the Governance of Carbon Offsets. Economic Geography. 2008.Vol. 84, No. 2. P. 127–156. URL: doi.org/10.1111/j.1944-8287.2008.tb00401.x.
13. Li J., Pan S.-Yu, Kim H., Linn J. H., Chiang P.-Ch. Building green supply chains in eco-industrial parks towards a green economy: Barriers and strategies. Journal of Environmental Management. 2015. Vol. 162. P. 158–170. URL: doi.org/10.1016/j.jenvman.2015.07.030.
14. Звіт про міжнародні добровільні та обов’язкові вуглецеві ринки з особливим акцентом на механізми, які застосовуються у випадку низьковуглецевого сільського господарства та потенційні можливості для українських розробників / ПРООН в Україні. 2022. URL: www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2022-11/FINAL%20REPORT%20UNDP%20LH%20CARBON%20FARMING%20UKR.pdf.
15. Environmental, Social &Governance Report / JP Morgan Chase & Co. 2020. URL: www.jpmorganchase.com/content/dam/jpmc/jpmorgan-chase-and-co/documents/jpmc-esg-report-2020.pdf.
16. ESG integration in Europe, the Middle east, and Africa: markets, practices, and data / CFA Institute. 2019. URL: www.cfainstitute.org/-/media/documents/survey/esg-integration-in-emea.pdf.
17. Environmental, Social and Governance Report / Citigroup. 2020. URL: www.citigroup.com/citi/about/esg/download/2020/Global-ESG-Report-2020.pdf?ieNocache=394.
18. Опарін В. М., Волковський Є. І., Волковська Н. І. Фактор безпеки в контексті фінансового забезпечення сталого розвитку. Фінанси України. 2022. № 7. C. 7–31. URL: doi.org/10.33763/finukr2022.07.007.
19. Малиняк Б. С. Дихотомія вдосконалення видатків державного бюджету: від забезпечення протистояння агресії рф проти України до побудови модерної держави, інтегрованої у західну цивілізацію. Світ фінансів. 2022. № 3 (72). С. 25–41. URL: doi.org/10.35774/sf2022.03.025.
20. Balmford A., Keshav S., Venmans F., Coomes D., Groom B., Madhavapeddy A. et al. Realising the social value of impermanent carbon credits. Cambridge Open Engage, 2023. URL: dx.doi.org/10.33774/coe-2023-5v93l-v2.
21. Шлапак М. Що таке вуглецеві кредити та як вони утворюються? URL: nbs.wwf.ua/shcho-take-vuhletsevi-kredyty-ta-iak-vony-utvoriuiutsia/.
22. Courtnell J. Carbon Offsets vs Carbon Credits: What’s the Difference? 2023. February 1. URL: greenbusinessbureau.com/topics/carbon-accounting/carbon-offsets-vs-carbon-credits/.
23. Tincher L. Carbon Offsets vs Carbon Credits: Differences Explained. 2023. March 15. URL: www.sofi.com/learn/content/carbon-offsets-vs-carbon-credits/.
24. Carbon Offset. Carbon Credit Market / Markets&Markets. URL: www.marketsandmarkets.com/Market-Reports/carbon-offset-credit-market-85350774.html.
25. Mar Delgado-Téllez M. Ferdinandusse and Carolin Nerlich. Fiscal policies to mitigate climate change in the euro area. ECB Economic Bulletin. 2022. Iss. 6. URL: www.ecb.europa.eu/pub/economic-bulletin/articles/2022/html/ecb.ebart202206_01~8324008da7.en.html.
26. Bua G., Kapp D., Kuik F., Lis E. EU emissions allowance prices in the context of the ECB’s climate change action plan. ECB Economic Bulletin. 2021. Iss. 6. URL: www.ecb.europa.eu/pub/economic-bulletin/focus/2021/html/ecb.ebbox202106_05~ef8ce0bc70.en.html.
27. Brenner J. Some ideas for a post-war recovery of Ukrainian cities. Urban Research & Practice. 2023. Vol. 16, Iss. 2. P. 294–300. URL: doi.org/10.1080/17535069.2022.2097646.