№ 8/2023

№ 8/2023

Fìnansi Ukr. 2023 (8): 38–59https://doi.org/10.33763/finukr2023.08.038

МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

ХОХИЧ Дмитро Григорович¹, ЛЮБІЧ Олександр Олексійович², БОРТНІКОВ Геннадій Петрович³

¹Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0003-3787-939X
²ДННУ “Академія фінансового управління”
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0002-9339-4242
³ДННУ "Академія фінансового управління"
OrcID ID : https://orcid.org/0000-0001-8388-6721

Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності

Статтю підготовлено в рамках проєкту, що виконується за грантової підтримки Національного фонду досліджень України (реєстраційний номер: 2020.01/0546).

Вступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики.
Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн.
Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки.
Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ).
Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді.
Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку.

Ключові слова:трансмісійний механізм, монетарна політика, ключова ставка, центральний банк, пандемія коронавірусу, процентна ставка, інфляційне таргетування

JEL: E50, G21

Хохич Д. Г. Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності / Д. Г. Хохич, О. О. Любіч, Г. П. Бортніков // Фінанси України. - 2023. - № 8. - C. 38-59.

Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 38 - 59)

Завантажити

Завантажень : 44

1. Міщенко В. І. Роль і функції монетарного трансмісійного механізму в забезпеченні цінової стабільності. Фінанси України. 2015. № 1. С. 29–46. URL: finukr.org.ua/?page_id=723&aid=4173.
2. Дзюблюк О. В. Перспективи оптимізації трансмісійних механізмів грошово-кредитної політики в період кризових явищ на фінансових ринках. Фінанси, облік і аудит. 2012. Вип. 19. С. 55–64.
3. Кораблін С. О. Інфляційне таргетування в Україні: окремі аспекти, результати та висновки. Фінанси України. 2023. № 6. С. 34–46. URL: doi.org/10.33763/finukr2023.06.034; № 7. С. 37–53. URL: doi.org/10.33763/finukr2023.07.037.
4. Шаров О. М. Ризики монетарної політики: “нова реальність”. Фінанси України. 2023. № 5. С. 30–49. URL: doi.org/10.33763/finukr2023.05.030.
5. Clarida R., Gali J., Gertler M. The Science of Monetary Policy: A New Keynesian Perspective. Journal of Economic Literature. 1999. Vol. 37, No. 4. P. 1661–1707. URL: doi.org/10.1257/jel.37.4.1661.
6. Wei X., Han L. The impact of COVID-19 pandemic on transmission of monetary policy to financial markets. International Review of Financial Analysis. 2021. Vol. 74. 101705. URL: doi.org/10.1016/j.irfa.2021.101705.
7. Aloui D. The COVID-19 pandemic haunting the transmission of the quantitative easing to the exchange rate. Finance Research Letters. 2021. Vol. 43. 102025. URL: doi.org/10.1016/j.frl.2021.102025.
8. Prabheesh K., Juhro S., Harun C. Covid-19 Uncertainty and Monetary Policy Responses: Evidence from Emerging Market Economies. Buletin Ekonomi Moneter Dan Perbankan. 2021. Vol. 24, No. 4. P. 489–516. URL: doi.org/10.21098/bemp.v24i4.1692.
9. Pinshi C. P. Monetary Policy, Uncertainty and COVID-19. Journal of Applied Economic Sciences (JAES). 2020. Vol. XV, No 69. P. 579–593.
10. Mishra P., Montiel P. J., Spilimbergo A. Monetary Transmission in Low-Income Countries: Effectiveness and Policy Implications. IMF Economic Review. 2012. Vol. 60, No. 2. P. 270–302. URL: doi.org/10.1057/imfer.2012.7.
11. Taylor J. B. The Monetary Transmission Mechanism: An Empirical Framework. The Journal of Economic Perspectives. 1995. Vol. 9, No. 4. P. 11–26. URL: doi.org/10.1257/jep.9.4.11.
12. Bryant R., Hooper P., Mann C. Evaluation Policy Regimes: New Empirical Research in Empirical Macroeconomics. Washington, D.C. : Brookings Institution, 1993. 1008 p.
13. Henderson D. W., McKibbon W. J. An Assessment of Some Basic Monetary Policy Regime Pairs: Analytical and Simulation Results from Simple Multiregion Macroeconomic Models. Evaluation Policy Regimes: New Empirical Research in Empirical Macroeconomics / ed. by R. Bryant, P. Hooper, C. Mann. Washington, D.C. : Brookings Institution, 1993. P. 45–218.
14. Fuhrer J. C. Optimal Monetary Policy and the Sacrifice Ratio. Goals, Guidelines, and Constraints Facing Monetary Policymakers / ed. by J. Fuhrer. Federal Reserve Bank of Boston, 1994. P. 43–69.
15. Reforming Major Interest Rate Benchmarks / Financial Stability Board. 2014. URL: www.fsb.org/2014/07/r_140722/.
16. Barth M., Ramey V. The Cost Channel of Monetary Transmission. NBER Macroeconomics Annual. 2001. Vol. 16. P. 199–255. URL: doi.org/10.1086/654443.
17. Центральний банк та грошово-кредитна політика / А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін. Київ : КНЕУ, 2005.
18. Солдатенко В. З історії розбудови банківської системи Федеративної Республіки Німеччини. Вісник Національного банку України. 2004. № 7. С. 58–63.
19. Commission de Surveillance du Secteur Financier (CSSF). URL: www.cssf.lu/de.
20. Мельник П. В., Тарангул Л. Л., Гордей О. Д. Банківські системи зарубіжних країн. Київ : Алерта, 2010.
21. Constitution of the Republic of Poland of 2nd April, 1997. URL: wipo.int/wipolex/en/text/194980.
22. Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу : схв. рішенням Ради Національного банку України від 10.09.2020. URL: bank.gov.ua/ua/files/dzrtnZTXIlkICSQ.
23. Про Національний банк України : закон України від 20.05.1999 № 679-ХІV. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14.