|
№ 5/2022№ 5/2022 | Fìnansi Ukr. 2022 (5): 86–101https://doi.org/10.33763/finukr2022.05.086 | МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ХОХИЧ Дмитро Григорович1 1Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана OrcID ID : https://orcid.org/0000-0003-3787-939X
Незалежність центральних банків: індексний підхід
Вступ. Незалежність центральних банків у розвинутих та таких, що розвиваються, країнах, потребує обґрунтування їхнього статусу та закріплення відповідальності за цінову стабільність у мандаті. Статус центробанку є важливим для неупередженого прийняття рішень у сфері монетарної політики. Проблематика. Закріплення мандату центрального банку на законодавчому рівні породжує проблему квантифікації статусу, що означає спосіб надання кількісної оцінки статусу органам макроекономічної політики. Це зумовлює розширення повноважень центробанку на основі індексного підходу, що демонструє менший рівень його незалежності.
Мета. Наявність оберненого зв’язку між інфляцією та рівнем незалежності центрального банку спонукає до пошуку альтернативних підходів у контексті кількісної оцінки незалежності на основі індексу конституційної незалежності, TOR-індексу та індексу політичної вразливості керівництва.
Методи. За даними країн ОЕСР, розвинутих економік та країн, що розвиваються, GMT-індекс у більшості країн демонструє достатньо високі показники. Проте на практиці помітна суттєва різниця між формальним і фактичним статусом центральних банків, яка вливає на статистичну значущість одержуваних зв’язків.
Результати. Проведене дослідження кількісної оцінки незалежності центральних банків на основі індексного підходу виявило низку проблем пов’язаних з інтерпретацією мандату, щільності взаємозв’язку між індексами та показниками інфляції, а також квантифікації законодавства. У країнах зі слабкими інститутами твердження про щільність зв’язку між рівнями інфляції та формальної незалежності є доволі ускладненим, що проявляється у протиставленні політичної та економічної не- залежності центробанку.
Висновки. Вирішення проблем, котрі призводять до порушення рівноваги між статусом центральних банків та закріпленням монетарних цілей на законодавчому рівні, потребує чіткого визначення повноважень та відповідальності монетарних органів за результати монетарної політики в напрямі досягнення цінової стабільності. Ключові слова:центральний банк, інфляція, економічна незалежність, якість інститутів, GMT-індекс, політична влада, цінова стабільність JEL: E58, E59
Хохич Д. Г. Незалежність центральних банків: індексний підхід / Д. Г. Хохич // Фінанси України. - 2022. - № 5. - C. 86-101. Оригінал cтатті українською мовою (cтор. 86 - 101) | Завантажити | Завантажень : 104 | 1. Daunfeldt S-O., de Luna X. Central Bank Independence and Price Stability: Evidence from OECD-Countries. Oxford Economic Papers. New Series. 2008. Vol. 60, No. 3. P. 410–422. URL: doi.org/10.1093/oep/gpn004.
2. Grilli V., Masciandaro D., Tabellini G. Political and Monetary Institutions and Public Financial Policies in the Industrial Countries. Economic Policy. 1991. Vol. 13. P. 341–392. URL: doi.org/10.2307/1344630.
3. Jacome L. Legal Central Bank Independence and Inflation in Latin America During the 1990s. IMF Working Paper. 2001. WP/01/212. 40 p. URL: doi.org/10.5089/9781451874891.001.
4. Jacome L., Vazquez F. Any Link Between Legal Central Bank Independence and Inflation? Evidence from Latin America and the Caribbean. IMF Working Paper. 2005. WP/05/75. 41 p. URL: doi.org/10.5089/9781451860948.001.
5. Wagner H. Implications of Globalization for Monetary Policy. IMF Working Paper. 2001. WP/01/184. 62 p. URL: doi.org/10.5089/9781451859362.001.
6. Lybek T. Elements of Central Bank: Autonomy and Accountability. IMF Occasional Paper. 1998. OP/98/1.
7. Law on the Deutsche Bundesbank of July 26, 1957. URL: www.bgbl.de/xaver/bgbl/start.xav?start=//*%5B@attr_id=%27bgbl157s0745.pdf%27%5D#__bgbl__%2F%2F*%5B%40attr_id%3D%27bgbl157s0745.pdf%27%5D__1624449461135.
8. Alesina A., Summers L. Central Bank Independence and Macroeconomic Performance: Some Comparative Evidence. Journal of Money Credit and Banking. 1993. Vol. 25. No. 2. P. 151–162. URL: doi.org/10.2307/2077833.
9. De Lima P., de Serres A., Kennedy M. Macroeconomic Policy and Economic Performance. OECD Economics Department Working Papers. 2003. No. 353. 65 p.
10. Bodea C. Independent Central Banks, Regime Type, and Fiscal Performance: the Case of Post-Communist Countries. Public Choice. 2013. Vol. 155, No.1/2. P. 81–107. URL: doi.org/10.1007/s11127-011-9843-6.
11. Palley T. Central Bank Independence: A Rigged Debate Based on False Politics and Economics. Investigacion Economica. 2019. Vol. 78, No. 310. P. 67–102. URL: doi.org/10.22201/fe.01851667p.2019.310.71547.
12. Jacome L., Mancini-Griffoli T. A Broader Mandate. IMF Finance and Development. 2014. June. P. 47–50.
13. Cama G., Pittaluga G. Central Banks and Democracy. Rivista Internazionale di Scienze Sociali Anno 107. 1999. No. 3. P. 235–277.
14. Bernanke B. A Century of US Central Banking: Goals, Frameworks, Accountability. The Journal of Economic Perspectives. 2013. Vol. 27, No.4. P. 3–16. URL: doi.org/10.1257/jep.27.4.3.
15. Crowe C., Meade E. The Evolution of Central Banks Governance around the World. The Journal of Economic Perspectives. 2007. Vol. 21, No. 4. P. 69–90. URL: doi.org/10.1257/jep.21.4.69.
16. Cukierman A. Central Banking Strategy, Credibility, and Independence: Theory and Evidence. Cambridge, Mass. : MIT Press., 1992.
17. Systemic Risk in the Financial Sector: Ten Years After the Great Crash / D. W. Arner, E. Avgoёuleas, D. Busch, S. L. Schwarcz. McGill-Queen’s University Press: CIGI Press, 2019. URL: doi.org/10.2307/j.ctvqmp0vn.
|